квитанція
КВИТА́НЦІЯ, ї, ж. Офіційна розписка встановленої форми про прийняття грошей, документів, цінностей і т. ін.
Сьогодні я вислала вінок на твоє ймення.., оце посилаю квитанцію (Л. Укр., V, 1956, 209);
Дівчата ночами стерегли буряки в полі, самі супроводжували машини до заводу, при них важили й записували в квитанцію (Кучер, Трудна любов, 1960, 60).
Словник української мови (СУМ-11)