квитатися

КВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., розм. Відплачувати, відомщати комусь за що-небудь.

На світанні звичайно ходили [повстанці] «на роботу». Квиталися з ким або ж за контрибуцію з селян, або ж за пошматовану спину чиюсь (Головко, І, 1957, 76);

Олександрі, мабуть, Зайчиків жарт сподобався, бо молодиця без усякого бажання квитатися легенько ущипнула: — Ну, ну, рудуватий! (Логв., Літа.., 1960, 178).

Значення в інших словниках

1. квитатися — квита́тися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. квитатися — див. розплачуватися  Словник синонімів Вусика
3. квитатися — -аюся, -аєшся, недок., розм. Відплачувати, відомщати комусь за що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. квитатися — КВИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, КВИТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок., розм. Відплачувати, відомщати комусь за що-небудь. На світанні звичайно ходили [повстанці] “на роботу”. Квиталися з ким або ж за контрибуцію з селян, або ж за пошматовану спину чиюсь (А.  Словник української мови у 20 томах