Словник української мови в 11 томах

квієтизм

КВІЄТИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-етичне реакційне вчення, прибічники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, «непротивлення злу», цілковите покладання на «волю божу» тощо.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. квієтизм — Квієти́зм: — пасивність, прагнення до безтурботності; споглядальність [54] — пасивне містико-споглядальнє ставлення до дійсності [41] — споглядання [50]  Словник з творів Івана Франка
  2. квієтизм — квієти́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  3. квієтизм — -у, ч. Релігійно-етичне вчення, прибічники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, втечу від життя, непротивлення злу, цілковите покладання на волю Божу тощо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. квієтизм — Байдужість, бездіяльність, див. пасивний  Словник чужослів Павло Штепа
  5. квієтизм — КВІЄТИ́ЗМ, у, ч. 1. Релігійно-етичне вчення, що виникло як течія в католицизмі у XVII ст.; проповідує містико-споглядальне ставлення до життя, відмову від боротьби зі злом, цілковиту покору Божій волі.  Словник української мови у 20 томах
  6. квієтизм — квієти́зм (від лат. quietus – спокійний, безтурботний) 1. Релігійно-етичне вчення в католицизмі, прихильники якого проповідують містико-споглядальне ставлення до дійсності, цілковите покладання на «волю божу», байдужість до добра і зла. Виник у 17 ст.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. квієтизм — Напрям у католицькій містичній теології XVII ст., що визнавав підставою релігійного життя пасивну контемпляцію та любов до Бога, не осквернену турботою про власне спасіння; квієтисти відкидали аскетизм і благальну молитву.  Універсальний словник-енциклопедія
  8. квієтизм — КВІЄТИЗМ (від лат. quietus — спокійний, безтурботний) — релігійно-містичне та етичне вчення, що виникло в кінці XVII ст. в рамках католицизму; сповідувало опозиційні настрої щодо папства та ворожість до єзуїтів. Ідеї К. були розвинуті ісп.  Філософський енциклопедичний словник
  9. квієтизм — Квієти́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)