квітіння
КВІТІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. кві́тнути 1; цвітіння.
Скільки принадних чар розкривається перед.. очима! Ласкава блакить неба і ніжний промінь сонця.., квітіння рослин і тихий шепіт дерев — все милує слух, голубить зір (Коцюба, Нові береги, 1959, 126).
Словник української мови (СУМ-11)