кейфувати

КЕЙФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., жарт. Віддаватися кейфу.

Він, видно, вже перехилив чарчину І під каштаном мудро кейфував (Рильський, І, 1956, 262).

Значення в інших словниках

1. кейфувати — кейфува́ти дієслово недоконаного виду жарт.  Орфографічний словник української мови
2. кейфувати — див. кайфувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кейфувати — КЕЙФУВА́ТИ див. кайфува́ти.  Словник української мови у 20 томах
4. кейфувати — НІ́ЖИТИСЯ (відпочиваючи, перебуваючи в стані бездіяльності, відчувати повне задоволення, насолоду від спокою, тепла тощо), ВИНІ́ЖУВАТИСЯ підсил., ПЕ́СТИ́ТИСЯ, КЕЙФУВА́ТИ (КАЙФУВА́ТИ) жарт. Дивно і незвично Оксані без роботи.  Словник синонімів української мови
5. кейфувати — Кейфува́ти, -фу́ю, -фу́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)