кейф
КЕЙФ, у, ч., жарт. Післяобідній відпочинок; приємне байдикування.
Старий Сулейман поскидав капці, поклав ноги у білих панчохах на софі і пахкав з довгого цибуха. Він справляв тут свій кейф (Коцюб., II, 1955, 128).
Словник української мови (СУМ-11)