Значення в інших словниках
-
кейф —
кейф іменник чоловічого роду післяобідній відпочинок; приємне байдикування жарт.
Орфографічний словник української мови
-
кейф —
див. кайф.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кейф —
Відпочинок (безтурботний)
Словник чужослів Павло Штепа
-
кейф —
КЕЙФ див. кайф.
Словник української мови у 20 томах
-
кейф —
(араб.) безтурботний, приємний відпочинок.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
кейф —
ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення).
Словник синонімів української мови
-
кейф —
Кейф, -фу, -фові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кейф —
КЕЙФ, у, ч., жарт. Післяобідній відпочинок; приємне байдикування. Старий Сулейман поскидав капці, поклав ноги у білих панчохах на софі і пахкав з довгого цибуха. Він справляв тут свій кейф (Коцюб., II, 1955, 128).
Словник української мови в 11 томах