кейф

ЗАДОВО́ЛЕННЯ (почуття, стан вдоволення чим-небудь), УТІ́ХА (ВТІ́ХА), КАЙФ розм. жарт., КЕЙФ заст. жарт. (від приємного байдикування); НАСОЛО́ДА, УСОЛО́ДА заст., РОЗКОШУВА́ННЯ, РАЮВА́ННЯ розм., ЗАЛА́ССЯ розм. рідко (високий ступінь задоволення). Він почуває задоволення від того, що налагодив кабель (О. Гончар); І постає в уяві рідна стріха І стежечка у спориші-траві, — І з того немала вже нам утіха (О. Ющенко). — Пор. 1. ща́стя.

Значення в інших словниках

1. кейф — кейф іменник чоловічого роду післяобідній відпочинок; приємне байдикування жарт.  Орфографічний словник української мови
2. кейф — див. кайф.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кейф — Відпочинок (безтурботний)  Словник чужослів Павло Штепа
4. кейф — КЕЙФ див. кайф.  Словник української мови у 20 томах
5. кейф — рідко (-у) ч. див. кайф  Словник жарґонної лексики української мови
6. кейф — (араб.) безтурботний, приємний відпочинок.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. кейф — Кейф, -фу, -фові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. кейф — КЕЙФ, у, ч., жарт. Післяобідній відпочинок; приємне байдикування. Старий Сулейман поскидав капці, поклав ноги у білих панчохах на софі і пахкав з довгого цибуха. Він справляв тут свій кейф (Коцюб., II, 1955, 128).  Словник української мови в 11 томах