Словник української мови в 11 томах

кервавиця

КЕРВА́ВИЦЯ, КИРВА́ВИЦЯ, і, ж., діал. Кривавиця.

Опали грубі, запрацьовані руки в німій розпуці. Пропала гірка праця, тяжка кервавиця… (Кобр., Вибр., 1954, 143).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. кервавиця — керва́виця іменник жіночого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. кервавиця — кирвавиця, -і, ж., діал. Кривавиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кервавиця — КЕРВА́ВИЦЯ, КИРВА́ВИЦЯ, і, ж., діал. Кривавиця. Опали грубі, запрацьовані руки в німій розпуці. Пропала гірка праця, тяжка кервавиця... (Н. Кобринська); Не даймо загарбати собі своєї кирвавиці.  Словник української мови у 20 томах
  4. кервавиця — КРОВ (червона рідина, яка, циркулюючи, забезпечує живлення клітин та обмін речовин живого організму), КРОВИ́ЦЯ поет., КРИВА́ВИЦЯ фольк., КЕРВА́ВИЦЯ (КИРВА́ВИЦЯ) діал., КРІВ діал., КРІ́ВЛЯ діал., РУДА́ заст., КРОВИ́НА поет.; Ю́ШКА розм., МАЗКА́ розм.  Словник синонімів української мови