керівничка

КЕРІВНИ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що керівни́ця.

До нас підійшла жінка у військовій шинелі, мабуть, майбутня керівничка артілі (Вільде, На порозі, 1955, 172).

Значення в інших словниках

1. керівничка — керівни́чка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. керівничка — КЕРІВНИ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що керівни́ця 1. До нас підійшла жінка у військовій шинелі, мабуть, майбутня керівничка артілі (Ірина Вільде); Ми дізналися, уже в аеропорту Гавани, що дві величезні валізи із одягом керівнички нашої делегації помилково завантажені до іншого літака (В. Дрозд).  Словник української мови у 20 томах