керівничка

КЕРІВНИ́ЧКА, и, ж., розм.

Те саме, що керівни́ця 1.

До нас підійшла жінка у військовій шинелі, мабуть, майбутня керівничка артілі (Ірина Вільде);

Ми дізналися, уже в аеропорту Гавани, що дві величезні валізи із одягом керівнички нашої делегації помилково завантажені до іншого літака (В. Дрозд).

Значення в інших словниках

1. керівничка — керівни́чка іменник жіночого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. керівничка — КЕРІВНИ́ЧКА, и, ж., розм. Те саме, що керівни́ця. До нас підійшла жінка у військовій шинелі, мабуть, майбутня керівничка артілі (Вільде, На порозі, 1955, 172).  Словник української мови в 11 томах