керівничий

КЕРІВНИ́ЧИЙ, а, е, розм.

Те саме, що керівни́й 1.

Він розповів Чайці те, про що міркувала того ж дня невеличка, та дуже відповідальна нарада робітників місцевих керівничих органів (Д. Бузько);

// у знач. ім. керівни́чий, чого, ч. Керівник; начальник.

Хто мій правдешній керівничий у цих справах, та чи й треба мені про це знати? (Валерій Шевчук).

Значення в інших словниках

1. керівничий — -а, -е, рідко. Те саме, що керівний 1). Керівничий орган влади.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. керівничий — Керівни́чий, -ча, -че керівни́чий, -чого, -чому; -ни́чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. керівничий — КЕРІВНИ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що керівни́й 1. Керівничий орган влади.  Словник української мови в 11 томах