Словник української мови в 11 томах

керівничий

КЕРІВНИ́ЧИЙ, а, е, рідко. Те саме, що керівни́й 1.

Керівничий орган влади.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. керівничий — -а, -е, рідко. Те саме, що керівний 1). Керівничий орган влади.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. керівничий — КЕРІВНИ́ЧИЙ, а, е, розм. Те саме, що керівни́й 1. Він розповів Чайці те, про що міркувала того ж дня невеличка, та дуже відповідальна нарада робітників місцевих керівничих органів (Д. Бузько); // у знач. ім. керівни́чий, чого, ч. Керівник; начальник.  Словник української мови у 20 томах
  3. керівничий — Керівни́чий, -ча, -че керівни́чий, -чого, -чому; -ни́чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)