килимар
КИЛИМА́Р, я́, ч. Майстер, що виробляє килими.
Килимарі Полтавщини зберегли народні способи фарбування тканини рослинними барвниками, які не бояться світла й не линяють при пранні (Нар. тв. та етн., 1, 1959, 106);
Найбільшу славу здобули їй [Гуцульщині] килимарі. Особливо косівські (Рад. Укр., 11.II 1969, 4).
Словник української мови (СУМ-11)