килим-самоліт
КИ́ЛИМ-САМОЛІ́Т (~а-~льо́та), ч., фольк. Чарівний килим, що сам може літати, переносячи персонажів казки в будь-яке місце.
— Найчастіше, пам’ятаю, любила я слухати про килим-самоліт (Донч., VI, 1957, 128).
Словник української мови (СУМ-11)