кирпатенький
КИРПА́ТЕНЬКИЙ, а, е. Пестл. до кирпа́тий 1.
Двома картами заслонилася вона, виставляючи свій трохи кирпатенький кінчик носа (Мирний, III, 1954, 195);
За столом сиділа кирпатенька дівчина років дев’ятнадцяти (Дмит., Розлука, 1957, 16).
Словник української мови (СУМ-11)