кит
КИТ¹, а́, ч.
1. Найбільший морський ссавець, схожий на рибу.
— А чого ж старі люди кажуть, що за морем уже землі немає, а тільки три кити… на них і земля держиться… (Мирний, І, 1949, 171);
Кити — найбільші тварини з ссавців.. Синій кит досягає 80 м і важить до 150 т (Зоол., 1957, 158).
2. перен., розм. Про особу, що відіграє дуже важливу роль у якій-небудь галузі, сфері діяльності.
КИТ², у, ч., розм. Спеціально виготовлена речовина для замазування щілин, тріщин; замазка.
Словник української мови (СУМ-11)