киця
КИ́ЦЯ, і, ж., розм. Пестлива назва кішки.
Плакала киця на кухні, Аж їй очиці попухли (Фр., XIII, 1954, 256);
Киця Мурка на вікні сидить і носик миє (Забіла, У.. світ, 1960, 6);
*У порівн. Попенко — ..у рябій жилетці, у полосатих штанях, пригладжений, як киця (Мирний, І, 1954, 339).
Словник української мови (СУМ-11)