киці-баба —
ки́ці-ба́ба іменник жіночого роду гра розм.
Орфографічний словник української мови
киці-баба —
КИ́ЦІ-БА́БА, и, ж., етн. Те саме, що жму́рки¹. – А колись, каже [Варка Макотрусівна], ви так з ними вигравали у хрещика та в киці-баби! їй-богу, й тепер все згадує! (І. Нечуй-Левицький); Темно кругом, я наставляю руки (наче граюсь у киці-баби) і навшпиньках ступаю в куток (В. Близнець).
Словник української мови у 20 томах
киці-баба —
ПІ́ЖМУРКИ (дитяча гра), ЖМУ́РКИ, ПАНА́С діал., КИ́ЦІ-БА́БА діал., КУ́ЗЬМІРКИ діал. У вишняку бігала дітвора, граючись у піжмурки та в квача (П. Кочура); — Добрий вечір, хлоп'ята! Не вмієте в жмурки, Тож виходьте, У сніжки Пограємось ми (М.
Словник синонімів української мови
киці-баба —
Ки́ці-баба Игра въ родѣ жмурокъ. Хто баби не веде, того киці-баба поведе. Ном. № 12573. А колись, каже, ви так з ними вигравали в хрещика та в киці-баби. Левиц. І. 276.
Словник української мови Грінченка