киці-баба
КИ́ЦІ-БА́БА, и, ж., етн.
Те саме, що жму́рки¹.
– А колись, каже [Варка Макотрусівна], ви так з ними вигравали у хрещика та в киці-баби! їй-богу, й тепер все згадує! (І. Нечуй-Левицький);
Темно кругом, я наставляю руки (наче граюсь у киці-баби) і навшпиньках ступаю в куток (В. Близнець).
Словник української мови (СУМ-20)