клеймо
КЛЕЙМО́, а́, с., спец.
1. Особливий знак, помітка на виробі, товарі, що вказує на сорт виробу, назву підприємства, яке виготовило товар, і т. ін.
Декотрі сиділи з п’яльцями й гаптували жовтими та червоними читками береги на сукні та фабричні клейма (Н.-Лев., II, 1956, 97);
На бічній щоці барабана ставиться заводське клеймо, де зазначено завод-виготівник, марку, довжину й вагу проводу (Сіль. лінії електропередачі, 1956, 115).
2. Знаряддя, яким ставлять цей знак.
Найбільш простим способом клеймування є вибивання цифр, букв або знаків на поверхні деталей металевим клеймом (Слюс. справа, 1957, 274).
Словник української мови (СУМ-11)