КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., спец. Жін. до клеймува́льник.
Словник української мови (СУМ-11)
Значення в інших словниках
клеймувальниця —
клеймува́льниця іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
клеймувальниця —
-і. Жін. до клеймувальник.
Великий тлумачний словник сучасної мови
клеймувальниця —
КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до клеймува́льник. Олеся – одна з кращих клеймувальниць на виробництві (з газ.).
Словник української мови у 20 томах