клеймування

КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клеймува́ти.

Клеймування всякого без винятку різального інструмента необхідне, через те що клеймо є його коротким паспортом (Технол. різального інстр., 1959, 196).

Значення в інших словниках

1. клеймування — клеймува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. клеймування — Пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Не підлягають обов'язковому...  Словник термінів законодавства України
3. клеймування — Клеймение, клеймление — marking — Signierung, Stempelung, Markierung — пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів.  Гірничий енциклопедичний словник
4. клеймування — -я, с., спец. Дія за знач. клеймувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. клеймування — КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клеймува́ти. Ветеринарні спеціалісти проводять клеймування м'яса тільки після ветеринарно-санітарної експертизи (з навч. літ.); Клеймування страусів та страусенят проводиться на стегновій частині туші (з мови документів).  Словник української мови у 20 томах