клеймування

КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клеймува́ти.

Клеймування всякого без винятку різального інструмента необхідне, через те що клеймо є його коротким паспортом (Технол. різального інстр., 1959, 196).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеймування — клеймува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клеймування — Пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Не підлягають обов'язковому... Словник термінів законодавства України
  3. клеймування — Клеймение, клеймление — marking — Signierung, Stempelung, Markierung — пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Гірничий енциклопедичний словник
  4. клеймування — -я, с., спец. Дія за знач. клеймувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. клеймування — КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клеймува́ти. Ветеринарні спеціалісти проводять клеймування м'яса тільки після ветеринарно-санітарної експертизи (з навч. літ.); Клеймування страусів та страусенят проводиться на стегновій частині туші (з мови документів). Словник української мови у 20 томах