клеймування

Пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Не підлягають обов'язковому К. в органах державного пробірного контролю напівфабрикати і зливки з дорогоцінних металів; вироби з дорогоцінних металів, які мають історичну або археологічну цінність, а також ордени, медалі й монети; дрібна насічка (інкрустація) золотом і сріблом на зброї, предметах побуту, релігійного культу тощо; сухозлітка жовта і сухозлітка срібна; прилади, лабораторний посуд та інші вироби, що виготовляються з дорогоцінних металів і призначені для наукових, виробничих, медичних та інших цілей.

"Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", Стаття 1

Джерело: Словник термінів, уживаних у чинному законодавстві України на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеймування — клеймува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. клеймування — Клеймение, клеймление — marking — Signierung, Stempelung, Markierung — пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Гірничий енциклопедичний словник
  3. клеймування — -я, с., спец. Дія за знач. клеймувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. клеймування — КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клеймува́ти. Ветеринарні спеціалісти проводять клеймування м'яса тільки після ветеринарно-санітарної експертизи (з навч. літ.); Клеймування страусів та страусенят проводиться на стегновій частині туші (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
  5. клеймування — КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клеймува́ти. Клеймування всякого без винятку різального інструмента необхідне, через те що клеймо є його коротким паспортом (Технол. різального інстр., 1959, 196). Словник української мови в 11 томах