клеймування
КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец.
Дія за знач. клеймува́ти.
Ветеринарні спеціалісти проводять клеймування м'яса тільки після ветеринарно-санітарної експертизи (з навч. літ.);
Клеймування страусів та страусенят проводиться на стегновій частині туші (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клеймування — клеймува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- клеймування — Пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Не підлягають обов'язковому... Словник термінів законодавства України
- клеймування — Клеймение, клеймление — marking — Signierung, Stempelung, Markierung — пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Гірничий енциклопедичний словник
- клеймування — -я, с., спец. Дія за знач. клеймувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клеймування — КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клеймува́ти. Клеймування всякого без винятку різального інструмента необхідне, через те що клеймо є його коротким паспортом (Технол. різального інстр., 1959, 196). Словник української мови в 11 томах