клеймування
Клеймение, клеймление — marking — Signierung, Stempelung, Markierung — пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Не підлягають обов'язковому клеймуванню в органах державного пробірного контролю напівфабрикати і зливки з дорогоцінних металів; вироби з дорогоцінних металів, які мають історичну або археологічну цінність, а також ордени, медалі і монети; дрібна насічка (інкрустація) золотом і сріблом на зброї, предметах побуту, релігійного культу тощо; сухозлітка жовта і сухозлітка срібна; прилади, лабораторний посуд та інші вироби, що виготовляються з дорогоцінних металів і призначені для наукових, виробничих, медичних та інших цілей;
Джерело:
Гірничий енциклопедичний словник
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клеймування — клеймува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- клеймування — Пробірно-технологічна операція нанесення відбитку державного пробірного клейма на ювелірні та побутові вироби з дорогоцінних металів. Не підлягають обов'язковому... Словник термінів законодавства України
- клеймування — -я, с., спец. Дія за знач. клеймувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клеймування — КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клеймува́ти. Ветеринарні спеціалісти проводять клеймування м'яса тільки після ветеринарно-санітарної експертизи (з навч. літ.); Клеймування страусів та страусенят проводиться на стегновій частині туші (з мови документів). Словник української мови у 20 томах
- клеймування — КЛЕЙМУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. клеймува́ти. Клеймування всякого без винятку різального інструмента необхідне, через те що клеймо є його коротким паспортом (Технол. різального інстр., 1959, 196). Словник української мови в 11 томах