клеймувальниця

КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., спец. Жін. до клеймува́льник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клеймувальниця — клеймува́льниця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. клеймувальниця — -і. Жін. до клеймувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клеймувальниця — КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до клеймува́льник. Олеся – одна з кращих клеймувальниць на виробництві (з газ.). Словник української мови у 20 томах