клеймувальниця
клеймува́льниця
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клеймувальниця — -і. Жін. до клеймувальник. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клеймувальниця — КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до клеймува́льник. Олеся – одна з кращих клеймувальниць на виробництві (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- клеймувальниця — КЛЕЙМУВА́ЛЬНИЦЯ, і, ж., спец. Жін. до клеймува́льник. Словник української мови в 11 томах