клейовий
КЛЕЙОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до клей 1.
Клейове виробництво;
// Вигот. на клеї або з використанням клею.
Збудовано [на комбінаті «Донецькжитлобуд» ] напівавтоматизований цех клейових і олійних фарб (Роб. газ., 29.I 1964, 2);
Клейові кільця використовуються для захисту плодових дерев від різних шкідників (Захист рослин.., 1952, 153);
// Який містить у собі клей.
Вводячи до складу добрив клейові смоли або сухі прес-порошки разом з полімером.., можна одержати гранули (Наука.., 10, 1960, 29);
// Який грунтується на застосуванні клею.
Успіхи хімії сприяють розвиткові й такої галузі текстильної промисловості, як виробництво нетканих матеріалів клейовим способом (Наука.., 1, 1964, 29).
Словник української мови (СУМ-11)