клейонка

КЛЕЙО́НКА, а, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата.

Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл., І, 1952, 171);

Біля оббитих клейонкою дверей Шавловський пропустив Кардаша поперед себе (Жур., Вечір., 1958, 42);

На столі, засланому новою білою клейонкою, стояв уже готовий обід (Сенч., На Бат. горі, 1960, 45).

Значення в інших словниках

1. клейонка — клейо́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. клейонка — -и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клейонка — Церата, див. лінолеум  Словник чужослів Павло Штепа
4. клейонка — КЛЕЙО́НКА, и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І.  Словник української мови у 20 томах
5. клейонка — КЛЕЙО́НКА, ЦЕРА́ТА. Плащем з клейонки обвернувся (Латин), Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Беру з косинчика якийсь товстий зшиток в палятурках із клейонки (С.  Словник синонімів української мови