клейонка
КЛЕЙО́НКА, а, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата.
Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл., І, 1952, 171);
Біля оббитих клейонкою дверей Шавловський пропустив Кардаша поперед себе (Жур., Вечір., 1958, 42);
На столі, засланому новою білою клейонкою, стояв уже готовий обід (Сенч., На Бат. горі, 1960, 45).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клейонка — клейо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клейонка — -и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клейонка — Церата, див. лінолеум Словник чужослів Павло Штепа
- клейонка — КЛЕЙО́НКА, и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Словник української мови у 20 томах
- клейонка — КЛЕЙО́НКА, ЦЕРА́ТА. Плащем з клейонки обвернувся (Латин), Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Беру з косинчика якийсь товстий зшиток в палятурках із клейонки (С. Словник синонімів української мови