клейонка
КЛЕЙО́НКА, ЦЕРА́ТА. Плащем з клейонки обвернувся (Латин), Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Беру з косинчика якийсь товстий зшиток в палятурках із клейонки (С. Васильченко); Крізь подвійні, оббиті цератою двері чулося дедалі густіше гудіння голосів (С. Журахівський).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клейонка — клейо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клейонка — -и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клейонка — Церата, див. лінолеум Словник чужослів Павло Штепа
- клейонка — КЛЕЙО́НКА, и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Словник української мови у 20 томах
- клейонка — КЛЕЙО́НКА, а, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл. Словник української мови в 11 томах