клейонка
КЛЕЙО́НКА, и, ж.
Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата.
Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський);
На столі, засланому новою білою клейонкою, стояв уже готовий обід (І. Сенченко);
Біля оббитих клейонкою дверей Шавловський пропустив Кардаша поперед себе (С. Журахович);
Молодесенька білява дівчина одвела його в кабінет лікаря, посадила на тапчан, укритий клейонкою (О. Бердник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клейонка — клейо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- клейонка — -и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клейонка — Церата, див. лінолеум Словник чужослів Павло Штепа
- клейонка — КЛЕЙО́НКА, ЦЕРА́ТА. Плащем з клейонки обвернувся (Латин), Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Беру з косинчика якийсь товстий зшиток в палятурках із клейонки (С. Словник синонімів української мови
- клейонка — КЛЕЙО́НКА, а, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл. Словник української мови в 11 томах