1. Великий тлумачний словник сучасної мови

клейонка

клейо́нка

-и, ж.

Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клейонка — клейо́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. клейонка — Церата, див. лінолеум Словник чужослів Павло Штепа
  3. клейонка — КЛЕЙО́НКА, и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Словник української мови у 20 томах
  4. клейонка — КЛЕЙО́НКА, ЦЕРА́ТА. Плащем з клейонки обвернувся (Латин), Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Беру з косинчика якийсь товстий зшиток в палятурках із клейонки (С. Словник синонімів української мови
  5. клейонка — КЛЕЙО́НКА, а, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл. Словник української мови в 11 томах