Значення в інших словниках
-
клейонка —
клейо́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
клейонка —
-и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
клейонка —
КЛЕЙО́НКА, и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І.
Словник української мови у 20 томах
-
клейонка —
КЛЕЙО́НКА, ЦЕРА́ТА. Плащем з клейонки обвернувся (Латин), Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Беру з косинчика якийсь товстий зшиток в палятурках із клейонки (С.
Словник синонімів української мови
-
клейонка —
КЛЕЙО́НКА, а, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл.
Словник української мови в 11 томах