клейонка

КЛЕЙО́НКА, ЦЕРА́ТА. Плащем з клейонки обвернувся (Латин), Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І. Котляревський); Беру з косинчика якийсь товстий зшиток в палятурках із клейонки (С. Васильченко); Крізь подвійні, оббиті цератою двері чулося дедалі густіше гудіння голосів (С. Журахівський).

Значення в інших словниках

1. клейонка — клейо́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. клейонка — -и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. клейонка — Церата, див. лінолеум  Словник чужослів Павло Штепа
4. клейонка — КЛЕЙО́НКА, и, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (І.  Словник української мови у 20 томах
5. клейонка — КЛЕЙО́НКА, а, ж. Тканина, покрита з одного або з обох боків особливою речовиною, що робить її водонепроникною; церата. Плащем з клейонки обвернувся [Латин], Циновим гудзем застебнувся, На голову взяв капелюх (Котл.  Словник української мови в 11 томах