клопітливість
КЛОПІТЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. клопітли́вий 1, 2;
// Трудність, скрутність.
Вона говорила про це з дочкою; коли намагалася якнайдокладніше представити їй клопітливість свого положення, вона блідла й червоніла (Кобр., Вибр., 1954, 7).
Словник української мови (СУМ-11)