клопітливо
КЛОПІТЛИ́ВО. Присл. до клопітли́вий.
Григор з вішалки зняв пальто стареньке, став одягатися.. Макар Іванович.. клопітливо до нього: — Гришо, так, може б, ти той… моє надяг тим часом, з коміром (Головко, II, 1957, 304);
Марко клопітливо розповідав про народження теляти (Горд., Дівчина.., 1954, 246).
Словник української мови (СУМ-11)