1. Словник української мови в 11 томах

клопітливо

КЛОПІТЛИ́ВО. Присл. до клопітли́вий.

Григор з вішалки зняв пальто стареньке, став одягатися.. Макар Іванович.. клопітливо до нього: — Гришо, так, може б, ти той… моє надяг тим часом, з коміром (Головко, II, 1957, 304);

Марко клопітливо розповідав про народження теляти (Горд., Дівчина.., 1954, 246).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клопітливо — клопітли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. клопітливо — Присл. до клопітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клопітливо — КЛОПІТЛИ́ВО. Присл. до клопітли́вий. Григор з вішалки зняв пальто стареньке, став одягатися .. Макар Іванович .. клопітливо до нього: – Гришо, так, може б, ти той... моє надяг тим часом, з коміром (А. Словник української мови у 20 томах