клопітливо
КЛОПІТЛИ́ВО.
Присл. до клопітли́вий.
Григор з вішалки зняв пальто стареньке, став одягатися .. Макар Іванович .. клопітливо до нього: – Гришо, так, може б, ти той... моє надяг тим часом, з коміром (А. Головко);
Ориська якось клопітливо безпорадно сплела пальці рук (Ірина Вільде);
Ремез, який останнім часом нездужає, зустрів привітно й клопітливо (Микита Чернявський);
Позасинали й мурашники, вгамувавшись, – не метушаться вже клопітливо (Валерій Шевчук);
Вечір тривав, як і всі такі вечори: дуже цікаво для присутніх, радісно й клопітливо для організаторів і трохи стомливо для героя, що був в центрі уваги (М. Трублаїні).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клопітливо — клопітли́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- клопітливо — Присл. до клопітливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клопітливо — КЛОПІТЛИ́ВО. Присл. до клопітли́вий. Григор з вішалки зняв пальто стареньке, став одягатися.. Макар Іванович.. клопітливо до нього: — Гришо, так, може б, ти той… моє надяг тим часом, з коміром (Головко, II, 1957, 304); Марко клопітливо розповідав про народження теляти (Горд., Дівчина.., 1954, 246). Словник української мови в 11 томах