Словник української мови в 11 томах

клубовиння

КЛУБОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клуб².

Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (Гончар, III, 1959, 369).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. клубовиння — клубови́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. клубовиння — -я, с. Збірн. до клуб II.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. клубовиння — КЛУБОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клуб². Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (О. Гончар); Над самісінькими вершечками ялин повзло клубовиння синіх дощових хмар (з газ.).  Словник української мови у 20 томах