клубовиння
КЛУБОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клуб².
Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (Гончар, III, 1959, 369).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клубовиння — клубови́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- клубовиння — -я, с. Збірн. до клуб II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клубовиння — КЛУБОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клуб². Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (О. Гончар); Над самісінькими вершечками ялин повзло клубовиння синіх дощових хмар (з газ.). Словник української мови у 20 томах