1. Орфографічний словник української мови

клубовиння

клубови́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. клубовиння — -я, с. Збірн. до клуб II. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. клубовиння — КЛУБОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клуб². Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (О. Гончар); Над самісінькими вершечками ялин повзло клубовиння синіх дощових хмар (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. клубовиння — КЛУБОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клуб². Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (Гончар, III, 1959, 369). Словник української мови в 11 томах