клубовиння
КЛУБОВИ́ННЯ, я, с.
Збірн. до клуб².
Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (О. Гончар);
Над самісінькими вершечками ялин повзло клубовиння синіх дощових хмар (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- клубовиння — клубови́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- клубовиння — -я, с. Збірн. до клуб II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- клубовиння — КЛУБОВИ́ННЯ, я, с. Збірн. до клуб². Прапороносці перетинали поле. Покорчоване, перепалене, поруділе, воно ще місцями було затягнуте клубовинням сиво-бурого диму (Гончар, III, 1959, 369). Словник української мови в 11 томах