ключина
КЛЮЧИ́НА, и, ж. Те саме, що жерди́на 1.
Молодиця.. тягне воду з колодязя… Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню під напором дебелої руки на ключину (Мирний, III, 1954, 402);
Парубки ключин чотири вирубають (Барв., Опов.., 1902, 64);
// Жердина, якою притискують солому на скирті або солом’яній покрівлі.
Словник української мови (СУМ-11)