ключина
КЛЮЧИ́НА, и, ж.
Те саме, що жерди́на 1.
Парубки ключин чотири вирубають (Ганна Барвінок);
Левко сів на гребки коло ключин (І. Нечуй-Левицький);
// Жердина з гаком для діставання води з криниці.
Глибокий колодязь, Не сягне ключина (П. Куліш);
Молодиця .. тягне воду з колодязя... Скрипить і гуде журавель, підіймаючи угору своє півколесо та чималу довбню під напором дебелої руки на ключину (Панас Мирний);
// Жердина, якою притискують солому на скирті або солом'яній покрівлі.
Очеретяний дах зі сволоком та ключинами тримався на двох товстенних сохах (Ю. Логвин).
Словник української мови (СУМ-20)