ключитися
КЛЮЧИ́ТИСЯ, и́ться, недок., діал.
Проростати, пускати паростки.
Деякі зернята вже набубнявіли й почали ключитись (М. Івченко);
* Образно. Як пшеничне зерно, що лягло в зорану цілину, вона [любов] швидко ключилась (С. Добровольський).
Словник української мови (СУМ-20)