клятва
КЛЯ́ТВА, и, ж. Те саме, що прися́га; присягання, заприсягання.
Клятва ім’ям Кірова вважалася у нас найбільш відповідальною (Ю. Янов., II, 1954, 17);
Ленін! Це ім’я на всіх мовах звучить як бойовий клич, ..як клятва відданості справі миру й прогресу, справі комунізму (Ком. Укр., 3, 1965, 18).
Дава́ти (да́ти) кля́тву — присягати, присягатися, заприсягатися.
Воїни давали клятву до останнього подиху, до останньої краплини крові відстоювати честь і незалежність Вітчизни (Ткач, Крута хвиля, 1956, 56).
Словник української мови (СУМ-11)