книговедення

КНИГОВЕ́ДЕННЯ, я, с. Ведення записів у бухгалтерських книгах.

Ольга морочить собі голову над новим способом книговедення, а Мотря мріє (Вільде, Винен.., 1959, 16).

Значення в інших словниках

1. книговедення — книгове́дення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. книговедення — -я, с. Ведення записів у бухгалтерських книгах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. книговедення — КНИГОВЕ́ДЕННЯ, я, с. Ведення записів у бухгалтерських книгах. Ольга морочить собі голову над новим способом книговедення, а Мотря мріє (Ірина Вільде); Керівник дбає про правильне книговедення та рахівництво (із журн.).  Словник української мови у 20 томах